Центр Разумкова/Демініціативи: 45% українців події на Майдані вважають Революцією Гідності

45% українців підтримують події наприкінці 2013 — на початку 2014 року та називають їх Революцією Гідності, а 23% — державним переворотом. Про це свідчать дань опитування Центру Разумкова та фонду «Демократичні ініціативи».

Як зазначають, 45% вважають це Революцією Гідності, 17,7% — вимушеною зміною влади не цілком легітимними засобами, 23% — державним переворотом, 13,3 — важко відповісти.

Дані опитування показують, що 38,9% не хотіли би повертатися в Україну до 2014 року.

Зазначають, що підтримали би Революцію Гідності 2013-2014 років 37,8% українців.

Дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ 

Як би Ви охарактеризували події, що відбулися в Україні наприкінці 2013 — на початку 2014 року?

1. Революція Гідності 45,5
2. Вимушена зміна влади не цілком легітимними засобами 17,7
3. Антидержавний переворот 23,0
4. Важко відповісти 13,7

Чи хотіли б Ви повернутися в Україну, якою вона була до 2014 року?

1. Так 15,1
2. Скоріше так 12,5
3. Скоріше ні 19,9
4. Ні 38,9
5. Важко відповісти 13,6

Пройшло близько шести років після закінчення подій, які називають Майданом. Якби ці події 2013–2014 років відбувалися зараз, Ви підтримали б Майдан чи Антимайдан?

1. Підтримав би Майдан 37,8
2. Підтримав би Антимайдан 10,2
3. Не підтримав би нікого з них 39,1
4. Важко відповісти 12,9

Нагадаємо, що в листопаді 2013 року почалася Революції Гідності. Цьому передувало те, що уряд Азарова оприлюднив рішення щодо призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Ця Угода готувалася з 1998 року, її повинні були підписати на Вільнюському саміті 28 листопада. Проте, після таємної зустрічі Путіна та Януковича у Сочі, українська влада відмовилась від підписання. Згодом тисячі людей вийшли на протести.

20 лютого в Україні відзначили шості роковини розстрілів на Майдані. Цього дня у 2014 році в центрі Києва загинули 23 людини, а 509 отримали тілесні ушкодження.

Відзначимо, більшість громадян (80%)  вважає, що Україна здатна подолати наявні труднощі, щоправда, на найближчі кілька років сподіваються 25%, а 55% відносять можливість успіху на більш віддалену перспективу. А зовсім не вірять у спроможність країни подолати труднощі лише 11%.

Источник: MResearcher.com

Мы ежедневно собираем для вас важные исследования со всего мира. Следите за нами в Facebook, Twitter и Вконтакте, чтобы всегда иметь под рукой свежие и актуальные данные. А также подписывайтесь на нашу еженедельную рассылку. Подписаться!

4 Comments

  1. Янукович поступил мягко — просто удрал вместо того чтобы залить кровью отребье собравшееся на Крещатике

  2. Я був учасником Революції Гідності від перших хвилин протесту і до повної перемоги. Сама назва Революції Гідності народилася через декілька днів після початку Майдану. Вона чітко пояснює суть протесту і не тільки той процес, який відбувався на Майдан у Києві, але і події по цілій Україні. І самою назвою нам хотілося пояснити владі, як була, яка є і така яка буде — що не потрібно маніпулювати думкою громадян намагаючись підкорити нашу волю під своє бажання збагачення і абсолютизму. Починаючи від Революції на Граніті, нам за кожним разом доводилося пояснювати політикам, що диктатура і царизм є неможливий у країні громадян вільних духом. Ми не раби. І це одне з гасел було одним з головних на Майданні. І як продовження цієї тези Разом і до Кінця. Це у свою чергу свідчило, що ми без перемоги не повернемося. Ми чітко розуміли та усвідомлювали, що має бути дія закону та порядок, бо саме це є гарантією успіху держави. Але ігнорувати та принижувати нашу волю не можна. Ще за довго до перемоги я на Майдані писав, що ми обов’язково переможемо, хоча у ці дні і час багато людей були у відчаї, зневірі та сумнівалися. Але також говорив, що після нашої перемоги прийдуть так звані тимчасові, які на хвилі піднесення захоплять владу. Так воно і сталося, бо про це свідчить досвід майже усіх відомих Революції. Пояснення просте — першими до корита дориваються ті, які маю певний ресурс здобутий за попередні роки при минулих владах. На жаль історію, як і математику не обдуриш. Як би тоді вони, дійсно до влади хоча би частково допустили молодь і справжніх Майданівців, то режим Порошенка (колишнього засновника партій СДПУ(о) і Регіон) досі би були при кермі. Але їм ідеали Майдану по своїй суті були чужими. І тому Мальдіви та Лондони показали їх суть. Зміни які зараз, з великими протистояннями відбуваються на цьому етапі, відновлення країни, є те, що мала робити попередня влада. Важко так. Страшно ТАК. Незрозуміло ТАК. Але це очевидно, що без болючих змін та помилок здобуття стабільності є не можливо. Я довіряю президенту України. А у нього іншого виходу не має, як змінити стосунки влади і громадян, які за кожним разом знищували, його попередники зневажали нашу волю намагаючись пристосувати її під свої тим часові вигоди, і при цьому прикривалися патріотичними гаслам. А ще постійно та регулярно запевняли нас, що нам треба ще трохи потерпіти і зрозуміти чому так важко відбуваються реформи. А реформ не було, бо не було кардинальних дій але лише перестановки чиновників та депутатів з місця на місце. А зараз кардинально інша ситуація, а головне наміри не декларативні. Бо вже на практиці реалізовуються кардинальні зміни у державотворенні правового суспільства. І саме тому представники старої системи координат виють і бунтують бо їх болить. Нехай болить нас увесь той час боліли рани після Революції Гідності. Все буде добре.

1 Trackback / Pingback

  1. Центр Разумкова: 44% українців події на Донбасі вважають війною між Україною та Росією - mResearcher - Маркетинговые исследования

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*