DOU: 65% ІТ-спеціалістів проти підвищення єдиного податку до 10% для ІТ-ФОПів

На початку березня ми провели опитування ІТ-спеціалістів щодо їх ставлення до ініціативи підвищити єдиний податок до 10% для ІТ-ФОПів. У опитуванні взяли участь 7 973 спеціалісти, які наразі працюють у сфері ІТ. Подивимося, що думає спільнота про цей законопроект.

Про дослідження та портрет респондента

За законопроектом № 10094 пропонується створити окрему п’яту групу ФОП, спеціально для спеціалістів, що провадять діяльність винятково у сфері інформаційних технологій (випуск комп’ютерних ігор та іншого програмного забезпечення, комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з цим діяльність, обробка даних, розміщення даних на веб-вузлах та пов’язана з ними діяльність, веб-портали), та поступово, до 2025 року, довести ставку єдиного податку для цієї групи до 10% від сукупного доходу від підприємницької діяльності.

Схоже, що ІТ-компанії бачать у цьому законопроекті компроміс із державою — адже краще так, ніж платити податки за штатних співробітників. Але ми вирішили запитати, що думають про ініціативу самі ІТ-спеціалісти, чи готові вони платити більше та за яких умов.

Портрет респондента виглядає так:

89% опитаних зареєстровані як ФОП, 5% — як штатні працівники, 4% — ніяк не оформлені.

ІТ-спеціалісти

ІТ-спеціалісти проти підвищення податку

Переважна кількість ІТ-спеціалістів, які взяли участь в опитуванні, висловилися проти підвищення ставки єдиного податку: 65% опитаних не підтримують ідею, запропоновану в законопроекті. Натомість 24% опитаних вважають, що податок можна підвищити, а ще 11% не визначилися з позицією.

ІТ-спеціалісти

Різні групи ІТ-спеціалістів, що працюють в Україні, одностайні у своїх оцінках цієї ініціативи: нам не вдалося виявити жодної групи ІТ-спеціалістів, у якій підтримка цього законопроекту була би вищою за 35%.

ІТ-спеціалісти

У першу чергу, законопроект зачіпає інтереси тих ІТ-спеціалістів, які зараз оформлені як ФОП, тому природно, що 67% з них не хотіли б підвищення податків для себе, а підтримують цю ініціативу лише 22% з них. Проте ті, чиї стосунки із замовниками та роботодавцями оформлені іншим чином та кого ці зміни не стосуються безпосередньо, також не в захваті від ідеї. Дещо прихильніше ставляться ті, хто зараз оформлені як штатні працівники (34% вважають, що податок можна підвищити), а серед тих, хто отримує винагороду повністю чи частково в конверті, таких лише 19-20%.

Дещо більш прихильні до їдеї підвищення податку ті спеціалісти, яким компанія наразі повністю компенсує його розмір (63% з них не підтримують ідею підвищення, а 25% — підтримують). Ті ж спеціалісти, які самостійно оплачують податки (навіть якщо компанія бере на себе часткову сплату податку), більш скептичні: 70% з них не підтримують підвищення, і тільки 20% вважають, що податок можна зробити вищим.

Серед тих, хто більш прихильно ставиться до їдеї підвищення податку, опинилися також топ-менеджери компаній (34% з них, які взяли участь в опитуванні, вважають, що податок можна збільшити) та ІТ-спеціалісти з великим досвідом роботи (31% тих, хто працює в ІТ-сфері понад 5 років). Можна припустити, що це групи ІТ-спеціалістів з доходом вище середнього, внаслідок чого їм не так важко платити збільшений податок (більше 70% респондентів з цих груп, які підтримують підвищення податку, вважають, що податок в 10% — це небагато).

Єдиною групою опитаних, яка прихильно поставилася до ідеї збільшення податку для ІТ-спеціалістів, виявилися ті, хто зараз живе та працює у сфері ІТ за кордоном: серед них рівень підтримки підвищення податку сягнув 62% (майже 80% з них вважають, що 10% податку — це небагато).

Недовіра до держави — основна причина скептицизму ІТ-спеціалістів

Основною причиною відмови платити вищий податок опитані ІТ-спеціалісти назвали високий рівень корупції в Україні, відсутність реформ та розкрадання бюджету (92% тих, хто не підтримує ідею підвищення податку чи ще не визначився з позицією, обрали цей варіант). Інші запропоновані варіанти відповіді виявилися набагато менш популярними: 17% тих, хто не підтримує підвищення податку або ще не визначився, вважають, що в Україні й так високі податки, а 12% просто не хочуть платити більше.

ІТ-спеціалісти

Серед інших причин, які запропонували самі респонденти, є такі:

  • відсутність обгрунтування, чому окрема група та окремий податок вводиться саме для ІТ-сфери («почему ІТ-специалистов необходимо выделять в отдельную когорту? Далеко не все специалисты в ІТ-сфере зарабатывают существенно больше других категорий граждан»);
  • низька якість державних та соціальних послуг в Україні, зниження конкурентоздатності української ІТ-сфери внаслідок підвищення податків («это снизит привлекательность Украины для инвесторов, что может привести к упадку рынка IT, особенно на фоне и так постоянной конкуренции с более дешевой Индией»);
  • загальна неефективність податкової системи («не бачу сенсу платити більше, якщо навколо купа людей, котрі отримують досить високий дохід і не сплачують взагалі нічого»);
  • низькі доходи, які не дозволяють платити вищий податок («даже с такой зарплатой тяжело накопить на своё жильё. Тем более, когда надо помогать своим родителям и бабушкам с дедушками»).

ІТ-спеціалісти

У першу чергу недовіру до ефективного використання збільшеного податку державними органами висловлюють саме ті респонденти, які наразі оформлені як ФОП (92%), і лише 16% з них вважають, що податки в Україні і так високі. Дещо інша мотивація у тих, хто зараз оформлений як штатний працівник або отримує винагороду в конверті: для 88% з них корупція, відсутність реформ та розкрадання бюджету також є причиною не підтримувати ініціативу, проте помітно частіше за ФОПів вони вважають, що податки в Україні і так високі (28%). Ті, хто отримує винагороду в конверті, частіше за інших просто не хочуть платити більші податки — 17% (серед ФОПів та штатних працівників таких 12%).

Свій погляд на проблему у тих ФОПів, які працюють як фрілансери. Вони теж називають корупцію, відсутність реформ та розкрадання бюджету (87%) основною причиною небажання сплачувати вищі податки. Проте помітно частіше за інших ФОПів вони вважають, що податки в Україні і так високі (21% проти 15% серед тих ФОПів, які працюють в ІТ-компаніях), а також їм частіше видається несправедливим та необгрунтованим, що саме ІТ-спеціалістів пропонують виокремити в 5-ту групу ФОП.

Схожа мотивація і у топ-менеджерів, які виступають проти підвищення податку для ІТ-ФОПів. Як і для інших опитаних, основною причиною для них є відсутність змін на краще, корупція та розкрадання бюджету (89%), але частіше за інших вони також вважають, що податки в Україні і так високі (20% проти 17% серед усіх опитаних) та що ІТ-спеціалісти не мають бути окремою групою ФОП.

ІТ-спеціалісти

Водночас ті, хто висловилися проти підвищення податку зараз, переважно готові платити більше за умови видимих позитивних змін у країні. 72% готові платити більше, якщо система освоєння бюджетних коштів стане більш прозорою («когда коррупцию искоренят; не хочу платить за чей-то спорткар», «якби я міг частину єдиного податку (1-2%) віддати напряму на якісь роботи в місті»), а 65% — коли побачать реальні позитивні зміни в державі («перечисление денег на ремонт дорог, реставрацию зданий, повышение зарплат учителям в школе, а не на „фантомные покращення“», «коли б процент тих, кто не платить податки, зменшився», «справедлива судова система»).

Лише 9% противників підвищення не готові сплачувати вищий податок за жодних умов. Дещо частіше таку думку висловлювали фрілансери (12%).

Близько чверті тих, хто не підтримує підвищення податку, погодилися б на це, якби податок почала сплачувати за них компанія (частіше за цей варіант виступають ФОПи, які працюють в ІТ-компаніях і яким компанія наразі не компенсує податок або компенсує тільки частину).

10% податку — це небагато

Основними аргументами тих, хто підтримує підвищення податку для ІТ-спеціалістів, є те, що запропонований рівень оподаткування є невисоким та вигідним для платників. 69% прихильників ідеї вважають, що 10% — це небагато, а 63% відзначають, що це все одно менше, ніж податки на доходи тих, хто оформлений як штатний працівник («при наших зарплатах мы можем себе позволить платить такие налоги. И, собственно, мы должны поддерживать страну так же, как остальные. Чем мы лучше других»).

ІТ-спеціалісти

Ще 36% підтримують підвищення податку з патріотичних міркувань («у країні скрута, тому треба підвищувати податки», «хотілося б бачити розбудову своєї країни», «залучити більше людей до розуміння того, що вони сплачують податки і мають за це щось отримувати і вимагати. Більше платиш — більше стимулів розібратися»).

Ще 16% вважають, що ІТ-компанії компенсуватимуть податок для працівників, тому самі працівники не відчують цих змін (найчастіше так вважають ті, кому компанія вже компенсує податок у повному обсязі).

ІТ-спеціалісти

Збільшення податку посилює бажання поїхати з країни

Збільшення розміру податку для ІТ-спеціалістів може стимулювати їхній від’їзд за кордон. 48% тих, хто не підтримує збільшення податку чи не визначився з позицією (або 37% від усіх опитаних), шукатимуть можливості для переїзду, якщо податок все-таки зросте. 14% тих, хто не підтримує збільшення податку чи не визначився з позицією (або 11% від усіх опитаних), точно переїдуть до іншої країни (серед тих, хто має понад 5 років досвіду в ІТ, таких 13%).

ІТ-спеціалісти

Лише 19% тих, хто не підтримує збільшення податку, готові залишитися і платити його за новими ставками. Переважно про це говорили нетехнічні спеціалісти (таких серед них 30%) та ті, хто працює в ІТ менше 1 року (29%).

Ще 17% тих, хто не підтримує збільшення податку чи не визначився з позицією (або 13% від усіх опитаних), підуть в тінь або будуть шукати можливості для оптимізації та зменшення податку. Особливо ця позиція популярна серед топ-менеджерів ІТ-компаній — про це заявили 27% тих, хто не підтримує збільшення податку чи не визначився з позицією (або 18% усіх опитаних топ-менеджерів).

ІТ-спеціалісти

Від редакції

Заради справедливості хочемо додати, що згідно із законопроектом ІТ-спеціалістів не будуть примусово переводити на нову п’яту групу. Тобто, за словами ініціаторів, фахівці зможуть самостійно обирати, на якій саме групі працювати. Серед переваг п’ятої — гарантії, що стосунки між ФОПом та компанією не будуть кваліфікуватися як трудові, та збільшений щорічний ліміт — до 7,5 млн грн.

Найімовірніше, фрілансерам та віддаленим співробітникам, якщо вони захочуть, вдасться залишитися на третій групі. А ось з тими, хто працює в офісах компаній, не все так однозначно, бо в цьому випадку правила гри може диктувати роботодавець.

Источник: DOU

Мы ежедневно собираем для вас важные исследования со всего мира. Следите за нами в Facebook, Twitter и Вконтакте, чтобы всегда иметь под рукой свежие и актуальные данные. А также подписывайтесь на нашу еженедельную рассылку. Подписаться!



Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*