Демініціативи: волонтерською діяльністю в останній рік займались 12% українців

Найвищий рівень волонтерства спостерігається серед молоді  — 18%, а регіонально — у західних та центральних областях — близько 15%.

Хоч вплив громадянського суспільства на хід реформ та розвиток країни беззаперечний, далеко не всі громадяни його відчувають. Про це свідчать результати опитувань, які днями презентували на публічній дискусії, приуроченій до 25-ї річниці Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Населення невисоко оцінює розвиток громадянського суспільства в Україні. Так, близько третини опитаних оцінили його рівень як середній, стільки само — як загалом низький. І лише 10% — як загалом високий чи високий. Середня оцінка за п’ятибальною шкалою — 2,5 бала.

Це не дивно, адже лише 7% опитаних зазначають, що залучені до активної громадської діяльності. Молодь трохи активніша (понад 10% залучених). Цікаво, що у східних регіонах активістів лише 2%.

Залежно від віку українці обирають різні типи громадських об’єднань. Старші частіше є членами релігійних об’єднань (4,2% серед респондентів понад 60 років і 1,3% серед 18—29-річних). Молодші частіше беруть участь у громадських організаціях (4,0% серед молоді і 1,5% серед старших). Членами профспілок переважно є люди середнього віку.

Волонтерською діяльністю впродовж 2017 року займались близько 12% опитаних. Найвищий рівень волонтерства спостерігається серед молоді  — 18%, а регіонально — у західних та центральних областях — близько 15%. Кількість людей, які впродовж року надавали грошову чи матеріальну допомогу конкретним людям чи організаціям, — 41%, що є фактично однаковим показником порівняно з минулим роком.

Пік благодійності  опитування зафіксувало в листопаді 2015 року. Тоді таких було 47%. Однак рівень залученості до благодійності нині все одно набагато вищий, ніж до Революції гідності. У грудні 2012 року жертвували на благодійність близько 29% респондентів. Загальна сума, яку благодійники жертвували впродовж року, невисока. Понад половина опитаних, які відповіли на це запитання, жертвували загалом до 100 гривень, і лише близько 10% — 500 гривень і більше.

Найцікавіший у цій презентації, на мою думку,  графік рівня довіри. Громадяни довіряють волонтерам (загальний баланс — плюс 37% на кінець 2017 року) та громадським організаціям (+4%). Але не довіряють державним інститутам — усі вони мають від’ємний сумарний відсоток рівня довіри.

За моїми спостереженнями, це викликає у деяких можновладців заздрість та бажання зрівняти баланси. Що виливається у відмову співпрацювати і навіть відкриту протидію.

А жаль. В українського громадянського суспільства, як свідчить експертне опитування (опитано 192 представників різних громадських організацій), проблем і без того вистачає. Лише половина опитаних вважає свій  вплив на вирішення нагальних питань у державі ефективним або швидше ефективним. Неефективним — 41%. Одразу після Революції гідності відбулося різке підвищення впливу громадських організацій на ухвалення рішень влади — з 2,1 бала до 3,5 за 5-бальною шкалою. Однак у наступні роки  цей вплив почав повільно знижуватись, хоч і залишається значно вищим, ніж до 2014 року, і становить 3,2 бала у 2017 році.

Серед ефективних способів впливу на владу опитані виокремлюють передовсім активну взаємодію із засобами масової інформації (71%), утворення сильних об’єднань (асоціацій, рухів) громадських організацій (63%), звернення до світової спільноти, міжнародних організацій (60%), публічне обговорення нагальних суспільних проблем та вироблення власних пропозицій для їх розв’язання (58%), делегування представників громадських організацій на владні  посади (54%).

Якщо звернути увагу на конкретні проблеми громадського сектору, то основними є дві: створення кишенькових громадських організацій при органах влади, партіях  та залежність діяльності багатьох ГО від донорів. Також слабкі місця ГО — недостатній зв’язок із населенням, відсутність солідарності, конфліктність, нездатність знаходити порозуміння й амбіційність без потрібного рівня кваліфікації та знаннь.

Источник: Урядовий Кур’єр

Мы ежедневно собираем для вас важные исследования со всего мира. Следите за нами в Facebook, Twitter и Вконтакте, чтобы всегда иметь под рукой свежие и актуальные данные. А также подписывайтесь на нашу еженедельную рассылку. Подписаться!



Оставьте первый комментарий

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*