СОЦІОПОЛІС: найактуальнішою гендерною проблемою суспільства є домашнє насильство

Переважна більшість опитаних нами експертів вважає досягнення гендерної рівності вкрай важливим для України (середній бал важливості 8,9 за 10-бальною шкалою). При цьому рівень сексизму та мізогінії в українському суспільстві оцінюється експертами як досить високий – 7,1 бала за 10-бальною шкалою. Також 90% експертів відзначили недооцінку важливості гендерних питань на рівні всього суспільства.

Опитування виявило наявність консенсусу серед експертів щодо важливості окремих проблем, пов’язаних з гендерними відносинами. Актуальність тих чи інших проблем оцінювали за 10-бальною шкалою. Найбільш актуальними проблемами в умовах сучасної України на думку експертів є домашнє насильство (9,0 балів) і баланс співвідношення жінок та чоловіків в органах державної влади (8,8 балів). Важливо, що більшість експертів погодились з тим, що домашнє насильство в Україні має гендерний вимір: найчастіше від нього страждають жінки та діти (68% опитаних вважають, що домашнє насильство має гендерний вимір). Актуальною проблемою є розподіл професій на «чоловічі» та «жіночі» (8,3 бали), що призводить до трудової дискримінації як жінок, так і чоловіків. З таким неофіційним розподілом частково пов’язана проблема забезпечення сприятливих умов для побудови жінкою військової кар’єри (8,0 балів), причому існуючий на даний момент рівень сприятливості експерти оцінили у 3,9 бали з 10. Серед інших актуальних проблем були відзначені гендерно орієнтований захист жінок, які перебувають в місцях позбавлення волі (7,8 балів); забезпечення гендерної рівності на селі (7,7 балів); ейджизм стосовно жінок – дискримінація переважно жінок похилого віку (7,7 балів); гендерна дискримінація при розгляді судових спорів у сфері шлюбно-сімейних відносин (7,5 балів). Відносно менш важливими експерти вважають поділ обов’язків в сім’ї на «чоловічі» та «жіночі» (7,1 бала) та сексизм і мізогінію (7,1 бала). Нижче за середній рівень була оцінена проблема ейджизму стосовно чоловіків – дискримінації чоловіків похилого віку (4,5 бали).

Які ж причини лежать в основі вищеназваних проблем? 68% експертів переконані, що це стереотипи, пов’язані з усталеними ролями чоловіків та жінок, 52% – гендерний поділ праці («чоловічі» та «жіночі» професії, посади, розрив в оплаті праці тощо), 36% – дискримінація жінок в сфері політики та державного управління; 16% назвали в якості причини гендерно мотивоване насильство.

Опитані нами експерти досить низько оцінили міру гендерної збалансованості українського законодавства – на 5,5 балів з 10 можливих. В зв’язку з цим ми попросили експертів назвати конкретні ініціативи, які потребують першочергового розгляду для того, щоб подолати гендерний дисбаланс в законодавстві та наблизитись до вирішення найбільш актуальних проблем гендерної політики. Половина експертів зазначили, що в першу чергу слід ратифікувати та імплементувати міжнародні документи, зокрема Стамбульську конвенцію 2011 року, яка спрямована на запобігання насильства та ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок, і резолюцію Ради Безпеки ООН № 1325 «Жінки, мир, безпека». 45% зазначили, що Україні потрібна гендерно орієнтована реформа виборчого законодавства (запровадження та дотримання гендерних квот у виборчих списках; розширене нормування-квотування в сферах політики та державного управління; законопроект № 1456 – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі). Кожний четвертий експерт вказав на необхідність законодавчого зняття обмежень для жінок на будь-які професії. Деякі опитані також назвали серед першочергових: законопроекти щодо подолання та профілактики сексизму у рекламі, освіті і т.д. (15%), щодо додаткового захисту одиноких матерів і батьків-одинаків (10%); законопроект № 6109, який стосується забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях (10%); законодавчий дозвіл на укладання шлюбів або реєстрованих партнерств одностатевими парами (5%).

Оцінюючи динаміку вирішення проблем, пов’язаних з гендерною сферою, експерти були одностайними щодо того, що ситуація в цілому за останні три роки принаймні не погіршилась (див. рис. 5.1). 64% вказали на покращення, які відбулись, а 23% вважають, що суттєвих змін немає.

Водночас 9 з 25 опитаних експертів відзначили погіршення ситуації в окремих моментах, що полягають у недоліках в прийнятті та імплементації антидискримінаційних гендерно-орієнтованих правових актів (67%), зокрема, зволікання з ратифікацією Стамбульскої конвенції; погіршення в соціально-економічній сфері, яке зводить нанівець всі спроби реформ (33%); поширення право-традиціоналістських настроїв серед окремих верств населення (33%). 18 опитаних відзначили покращення ситуації щодо розв’язання проблем в сфері гендерних відносин – стосовно громадських, інформаційних і наукових аспектів (50%); політичних і правових аспектів (45%); можливостей жінок будувати військову кар’єру (28%); впровадження антидискримінаційних заходів (22%); зайнятості (11%).

Характерною рисою гендерної ситуації в Україні є наявність міжрегіональних відмінностей та специфіка становища жінок, які проживають в сільських населених пунктах.  Так, 86% експертів погоджуються з тим, що мають місце деякі відмінності між регіонами України в плані особливостей гендерної проблематики та ступеня актуальності гендерних проблем (рис. 7.1), що пояснюється в основному різницею в поселенській структурі – на Заході України відносно більше частка населення, яке проживає у сільських населених пунктах.

Жінки, що проживають в сільській місцевості, стикаються з додатковими гендерно обумовленими проблемами, серед яких обмежений доступ до соціально-економічних і культурних благ, більш виражена дискримінація в сфері зайнятості, соціально-психологічні та соціокультурні проблеми (рис. 8.1, 9.1). В цілому становище сільських жінок може бути описане в рамках концепції «подвійного пригнічення», коли фактор гендерної нерівності значно посилюється за рахунок соціальних обмежень, що зумовлюють більш низький статус сільських жителів в порівнянні з міськими.

Таким чином, український соціум, незважаючи на низку позитивних зрушень після Революції Гідності, залишається для українських жінок більшою мірою проблемним середовищем, а не простором самореалізації. Ключові перепони на шляху вивільнення їх соціального потенціалу – гендерно мотивоване домашнє насильство і дискримінація в сфері зайнятості, включаючи можливості для кар’єри в традиційно «чоловічих» професіях. Дискримінаційні практики ґрунтуються як на недосконалості законодавства, так і на поширених в масовій свідомості гендерних стереотипах. Тому нагальною потребою сьогодні є рішуча гендерна реформа українського законодавства: ратифікація та імплементація Стамбульської конвенції, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у виборчому процесі (законопроект № 1456), проект Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях” (законопроект № 6109), низка інших нормативно-правових актів, спрямованих на зняття будь-яких обмежень щодо працевлаштування жінок. В той же час боротьба з гендерними стереотипами є не менш важливим і актуальним завданням, що до того ж потребує значно більше часу та ресурсів, а також кропіткої роботи громадських активістів та організацій на «низовому» рівні, розвитку гендерної освіти і гендерного консультування.

Гендерна проблематика та її актуальність в українському суспільстві from mResearcher

Опитування «Гендерна проблематика та її актуальність в українському суспільстві» було проведене в період з 7 червня по 21 липня 2017 р. (польовий етап 14 – 30 червня) Інститутом соціальних технологій «Соціополіс» на замовлення громадської організації Ліга захисту прав жінок «Гармонія Рівних». 

Об’єкт опитування – оцінки експертів – громадських активістів, політиків, юристів, журналістів, представників бізнесу, вчених та аналітиків, компетентних в темі опитування. Відбір здійснювався шляхом аналізу матеріалів у публічному доступі у вітчизняних друкованих та електронних джерелах, а також за допомогою методу рекомендацій.

Експерти:

  Ім’я та прізвище Місце роботи Посада
1 Інна Волосевич GfK Ukraine Керівник відділу соціально-політичних досліджень
2 Любомир Грицак Інститут політичної освіти Координатор проектів
3 Ганна Давиденко Вінницька міська рада Депутат, співголова МФО “Рівні Можливості”
4 Юлія Башук Gender Culture Centre (Центр гендерної культури) Піар-менеджер
5 Марія Іонова Верховна Рада України Народний депутат України,

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції

6 Олеся Кириленко Рівненський державний гуманітарний університет доктор соціологічних наук, професор кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету
7 Лариса Кобилянська Громадська рада з гендерних питань при МФО «Рівні можливості» Координаторка проектів
8 Анна Крисюк Журнал “БізнесWOMAN” Співзасновник
9 Тереза Лащук “Лівий берег” Журналіст
10 Георгій Логвинський Верховна Рада України Народний депутат України,

Заступник голови Комітету, голова підкомітету з міжнародно-правових питань та внутрішньо переміщених осіб Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин

11 Євгенія Луценко Фрілансер Експертка з гендерних питань
12 Марія Максимкова Політична партія “Сила людей” Юрист
13 Ольга Нечушкіна Національний медичний університет імені О.О. Богомольця Старший викладач кафедри філософії та соціології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця
14 Володимир Паніотто Національний університет «Києво-Могилянська академія» Доктор філософських наук, професор, кафедра соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія»
15 Олексій Рябчин Верховна Рада України Народний депутат України, Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
16 Ірина Славова Фізична особа – підприємець Фізична особа підприємець
17 Ольга Старицька Національна академія внутрішніх справ Кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії держави і права Національної академії внутрішніх справ
18 Юлія Стребкова Український центр ґендерної освіти НТУУ “КПІ” Кандидат філософських наук, доцент, заступник директора з науково-методичної роботи
19 Ірина Суслова Верховна Рада України Народний депутат України, Голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
20 Олена Суслова Фрілансер Експертка з гендерних питань
21 Олена Тихомирова Проект «Партнерство для розвитку міст», Федерація Канадських Муніципалітетів Консультант з питань ґендерної рівності
22 Олена Харченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка Асистентка кафедри,

факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

23 Ольга Чернюк Проект «Гендерно орієнтоване бюджетування в Україні» Національний експерт
24 Альона Шкрум Верховна Рада України Народний депутат України, Голова підкомітету з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування
25 Юлія Ярмоленко Академія праці, соціальних відносин і туризму Кандидат економічних наук, доцент, Кафедра економіки підприємства та менеджменту Академії праці, соціальних відносин і туризму

Обсяг вибірки експертного опитування – 25 експертів.

Предмет опитування – експертні оцінки актуальності та значущості питань, пов’язаних з гендерною проблематикою, можливостей реалізації прав жінок, захисту їх прав і свобод, досягнутого Україною прогресу в політично-правових аспектах розв’язання гендерних проблем.

Метою опитування була узагальнена характеристика окремих аспектів гендерної ситуації в Україні, з’ясування найбільш актуальних проблем в даній сфері та ефективності існуючих підходів до їх вирішення.

З огляду на це, були сформульовані наступні завдання:

  1. виявити найбільш актуальні з точки зору суспільної значущості гендерні проблеми сучасної України;
  2. з’ясувати рівень усвідомлення в експертному середовищі важливості гендерної політики та гендерного законодавства;
  3. оцінити динаміку та ефективність відображення гендерних проблем в законодавстві та політичному житті України протягом останніх трьох років;
  4. визначити вплив гендерних стереотипів на практичну реалізацію прав чоловіків та жінок. 

Метод збору первинної інформації: особисте телефонне інтерв’ю в комбінації з заочним офлайн опитуванням шляхом розсилки анкети електронною поштою

Источник: СОЦІОПОЛІС

Мы ежедневно собираем для вас важные исследования со всего мира. Следите за нами в Facebook, Twitter и Вконтакте, чтобы всегда иметь под рукой свежие и актуальные данные. А также подписывайтесь на нашу еженедельную рассылку. Подписаться!

Владимир

Постоянный автор рубрик статистика и экономика. Старший аналитик проекта mResearcher.com

Оцените автора
( Пока оценок нет )
mResearcher
Добавить комментарий