Демініціативи: додатково платити за утилізацію сміття готові 45% українців

56% з них вважають припустимим збільшення вартості переробки не більш, ніж на 10%, а ще 14% готової до підвищення не більш ніж на 20%.

Дослідження проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 23 жовтня по 5 листопада 2017 року на замовлення ГО «Екологія – Право – Людина». 

Польовий етап тривав з 25 жовтня  по 5 листопада 2017 року. Опитування проводилося в 87 населених пунктах (PSU) у всіх областях України, окрім автономної республіки Крим. У Луганській та Донецькій областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюється Україною. В опитуванні використовувалася стратифікована, чотирьохступенева випадкова вибірка з квотним відбором респондентів на останньому ступені.

В результаті польового етапу було зібрано 1614 анкет.

  • Абсолютна більшість громадян України (88%) вважає проблему поводження з відходами важливою, причому майже половина опитаних (49%) оцінили цю проблему як надзвичайно важливу. При цьому майже половина респондентів (49%) вказали, що вони не знають, що відбувається з і сміттям після того, як вони потрапляють до смітника.
  • Переважна більшість населення  проблему поводження з відходами та сміттям пов’язують із забезпеченням чистоти довкілля (82%), та із забезпеченням здоров’я людини (75%). Близько ж третини опитаних вважають стан з цією проблемою показником загального розвитку держави.
  • До небезпечних відходів, які потребують спеціального поводження, населення найчастіше відносить відходи хімічної промисловості (87%), відходи електричного та електронного обладнання, батарейки (67%), але й про такі види сміття, як відходи медичних закладів та непридатні хімічні засоби захисту рослин сільськогосподарського призначення, згадували близько 60% опитаних.
  • Відповідаючи на окреме запитання про шкідливість для довкілля та здоров’я людини  батарейок та люмінесцентних ламп, вже 79% опитаних вказали, що вони знають про шкоду від цих речей. Водночас лише близько 1/5 частини опитаних відмітили, що вони відносять такі небезпечні відходи, як використані батарейки та люмінесцентні лампи до спеціальних пунктів збору, тоді як більшість (61%) просто викидають їх разом зі звичайним сміттям. Частка останніх є більшою серед селян (74%), але й серед городян таких 54%, тоді як відносять до спеціальних пунктів збору 30% городян.
  • Оцінюючи варіанти поводження з відходами, які б могли замінити їхнє захоронення на сміттєзвалищах, переважна більшість опитаних відмітили переробку відходів (80%), тоді як за повторне використання (пляшок, речей) висловилися 54%, а за компостування – 41%. Варіант спалювання ж знаходить невисоку підтримку у населення (за цей варіант висловилися лише 12% опитаних).
  • Більшість опитаних (69%) не проводять сортування відходів під час своєї повсякденної життєдіяльності, тоді як здійснюють таке сортування лише 29%. Проте такий стан дуже значною мірою обумовлено відсутністю умов забезпечення такого сортування; адже 66% опитаних вказали, що вони не сортують відходу тому, що немає спеціальних контейнерів, і 86% з тих, хто нині не проводить сортування, готові це робити у випадку забезпечення відповідних умов. Причому близько половини (49%) з даної групи заявили про готовність до здійснення «глибокого» сортування (на 3-4 різні фракції); на менше сортування (2 частини) згодні 29% опитаних, а ще 18% ще не визначилися в цьому питанні.
  • 2/3 респондентів відзначили, що вони знають про те, які відходи можуть використовуватися як вторсировина (не знають про це 28%); проте водночас також 2/3 з опитаних ніколи не здавали потенційну вторсировину. Хоча такий стан може обумовлюватися не лише небажанням людей до зайвих клопотів, але й необізнаністю з тим, де вторсировину приймають, адже 58% опитаних відмітили, що не мають інформації про розташування таких пунктів прийому.
  • До спалення сміття серед всього населення вдається відносно невелика частка (34%), але серед сільського населення такий спосіб боротьби з відходами використовується більшістю (71%). Такий стан існує при тому, що переважна більшість тих, хто спалює відходи (71% в цій групі) розуміє шкідливість такої процедури.
  • Використання органічних відходів для приготування компосту є доволі поширеним серед сільського населення (до цього вдаються 68% опитаних селян) і мало поширеною серед міських жителів (22% з яких вказали, що звертаються до цього). Водночас переважній більшості як селян (86%), так і городян (65%) відомо про корисність компосту для підвищення родючості грунтів.
  • Переважна більшість опитаних (76%) користуються поліетиленовими пакетами, натомість паперові використовують лише 17%, а пакети з тканини – взагалі 4%. Такому співвідношенню не заважає те, що 78% опитаних вказали, що їм відомо про недоліки поліетиленових пакетів, пов’язані із забрудненням навколишнього середовища.
  • Задекларована в опитуванні готовність до відмови від поліетиленових пакетів є доволі високою, адже 30% респондентів заявили, що готові повністю відмовитися від такого пакування, а ще 53% – що вони готові зменшити його використання.
  • Оцінка зусиль місцевої влади щодо вирішення проблем зі сміттям та відходами є переважно негативною. Зокрема, лише 6% опитаних вказали, що місцева влада багато чого робить в цьому питанні, тоді як 36% вказали, що хоча щось робиться, але в недостатніх обсягах, ще 35% відмітили, що місцева влада нічого не робить, а 23% або нічого не знають про такі дії, або не можуть дати відповідь. На противагу цьому інтерес до даного питання є досить високим, адже 24% опитаних вказали, що питання утилізації відходів має бути центральним під час місцевих виборів, а 52% хоча і не вважають його найважливішим, але тим не менш таким, що має бути представленим під час виборчої кампанії. До того ж, абсолютна більшість респондентів (81%) оцінила інформаційно-просвітницьку роботу щодо правильного поводження з відходами на національному та місцевому рівнях як недостатню.
  • Щодо питання нарахування оплати за утилізацію твердих побутових відходів позиції, яка б переважала в суспільстві, не спостерігається. А саме, близько третини респондентів вважають, що ця плата має входити до квартплати і  рахуватися залежно від кількості осіб, які проживають в квартирі, ще 9% підтримують варіант врахування цієї плати в квартплаті в залежності від житлової площі, трохи більше третини (37%) взагалі вважають, що громадяни нічого платити не повинні, а решта 21% не мають чіткої думки з цього приводу.
  • Підтримати додаткову оплату за утилізацію сміття готові трохи менше половини опитаних (45%), причому більша частина з останніх готові прийняти лише невелике зростання нинішньої ціни за послуги вивезення сміття; натомість 50% не готові до таких змін. З тих осіб, які готові до збільшення витрат заради впровадження сортування та перероблення відходів, 56% вважають припустимим таке збільшення не більш, ніж на 10%, а ще 14% готової до підвищення не більш ніж на 20%. Натомість близько 1/5 опитаних не змогли визначитися в даному питанні.

Источник: Демократичні ініціативи

Мы ежедневно собираем для вас важные исследования со всего мира. Следите за нами в Facebook, Twitter и Вконтакте, чтобы всегда иметь под рукой свежие и актуальные данные. А также подписывайтесь на нашу еженедельную рассылку. Подписаться!



1 Comment

  1. Эти 45% – идеалисты. Таким же дурнем был и я, когда думал, что после стольких смертей на Майдане, когда гибнут люди в т.н. “АТО” – что чиновничья сволочь перестанет красть…Разве непонятно: платите вы больше и больше “за утилизацию мусора”, – деньги все равно разворуют! А какие сейчас “откаты”! Спросите любого бизнесмена мало-мальськи крупного, работающего с госорганами: все выросло, минимум, на 30%, а то и выше!

Оставить комментарий

Ваш электронный адрес не будет опубликован.


*